Перейти до вмісту
Стратегія розвитку фінансового сектору України до 2025 року (припинена у 2023 році)

Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб втілювали Стратегію розвитку фінансового сектору України впродовж 3,5 років.

Попри вплив повномасштабної військової агресії росії та світової пандемії COVID-19, фінансовим регуляторам вдалось досягати прогресу у втіленні Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року. 

Дорожня карта реалізації Стратегії виконана на 47%. З детальним звітом про реалізацію Стратегії можна ознайомитись за посиланням

Стратегія встановлювала пріоритети та цілі розвитку фінансового сектору у 2020-2023 роках. Метою Стратегії було забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик й імплементації заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС й іншими міжнародними зобов’язаннями України. Вона посіла місце Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року, яка визначала пріоритетні реформи регуляторів протягом попередніх п’яти років.

28 травня 2019 року Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (перебуває  в стадії ліквідації з 01.07.2020), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерство фінансів України підписали Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво з питань підготовки та впровадження Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року. Робота над створенням Стратегії проходила у березні-грудні 2019 року, до міжвідомчої робочої групи з розробки Стратегії увійшли більше 200 осіб, проведено два кола публічних обговорень зі представниками фінансового ринку, профільних асоціацій, громадських та міжнародних організацій та експертами.

Стратегія підписана Головами установ-розробників 16.01.2020 та затверджена їхніми розпорядчими актами в установленому порядку. В Національному банку Стратегія затверджена 26 грудня 2019 року рішенням Правління Національного банку України № 1010-рш.

У 2020 році фінрегулятори збирали та аналізували пропозиції до Стратегії від її виконавців, профільних експертів та представників фінансового ринку. Пропозиції пройшли погодження зі стейкхолдерами під час двох засідань Комунікаційної платформи та низки зустрічей. Вони стали основою для першого оновлення Стратегії, відповідно до рішення Комітету з фінансового розвитку, засідання якого відбулося на початку 2021 року. У Національному банку оновлена Стратегія затверджена рішенням Правління Національного банку України від 18 березня 2021 року № 97-рш.

Стратегія втратила чинність в зв’язку з затвердженням нової Стратегії розвитку фінансового сектору України, сфокусованої на спротив російській агресії та відновленні країни

Стратегічні напрямки

Стратегія визначає п’ять стратегічних напрямів: фінансова стабільність, макроекономічний розвиток, фінансова інклюзія, розвиток фінансових ринків та інноваційний розвиток. Кожен напрямок має свої стратегічні цілі та індикатори виконання.

Стратегічні напрямки

 

Стратегічний напрям 1. Фінансова стабільність
  • Ефективне регулювання фінансового сектору та вдосконалення наглядових підходів
    • Удосконалення моделі регулювання фінансового сектору
    • Підвищення інституційної спроможності та незалежності регуляторів і ФГВФО
    • Гармонізація регуляторних вимог і міжнародне співробітництво
    • Розвиток нагляду й оверсайту фінансового сектору та протидії зловживанням
    • Удосконалення системи гарантування вкладів та виведення неплатоспроможних фінансових установ з ринку  
  • Прозорий фінансовий сектор
    • Підвищення відкритості інформаційного обміну між регуляторами фінансового сектору та державними установами
    • Запровадження Плану дій BEPS в Україні
    • Приєднання до міжнародної системи обміну інформацією щодо фінансових рахунків 
  • Стійкість фінансового сектору до викликів
    • Забезпечення контролю за кредитними ризиками
    • Підвищення вимог до стійкості професійних учасників фондового ринку
    • Запобігання дефіциту ліквідності
    • Обмеження концентрації ризиків
    • Управління системним впливом викривлених стимулів та забезпечення конкуренції  
  • Підвищення якості корпоративного управління та управління ризиками у фінансовому секторі
    • Підвищення рівня корпоративного управління в учасників фінансового сектору
    • Посилення системи внутрішнього контролю в учасників фінансового сектору
    • Підвищення ефективності системи реалізації прав інвесторів
    • Запровадження соціальної та екологічної відповідальності
Стратегічний напрям 2. Макроекономічний розвиток
  • Забезпечення стійкості державних фінансів
    • Проведення виваженої фіскальної політики та координації в межах бюджетного процесу
    • Забезпечення боргової стійкості та зниження фіскальних ризиків
    • Розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів  
  • Сприяння кредитуванню економіки
    • Підтримка кредитування МСП
    • Адаптація до застосування в Україні квазікапітальних інструментів міжнародних фінансових організацій
    • Стимулювання кредитування підприємств АПК, зокрема фермерських господарств, під заставу землі
    • Розвиток синдикованого кредитування
    • Зменшення перешкод для іпотечного кредитування
    • Стимулювання експорту
    • Стимулювання розвитку ринку небанківського кредитування
    • Розбудова інфраструктури для ефективного управління проблемними активами
    • Стимулювання розвитку торговельного фінансування та факторингу
  • Посилення захисту прав кредиторів та інвесторів
    • Удосконалення інституту забезпечення виконання зобов’язань
    • Поліпшення ефективності судових процедур та виконання рішень суду  
    • Встановлення альтернативних способів урегулювання спорів 
  • Створення умов для залучення довгострокових ресурсів
    • Запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення
    • Удосконалення законодавства щодо регулювання третього рівня системи пенсійного забезпечення та підвищення ефективності недержавних пенсійних фондів
    • Створення та регулювання діяльності платформ краудфандингу
    • Запровадження регулювання та створення національного інвестиційного фонду
    • Розвиток ринку страхування життя України
Стратегічний напрям 3. Фінансова інклюзія
  • Підвищення доступності та рівня користування фінансовими послугами
    • Стимулювання розвитку платіжної інфраструктури для здійснення безготівкових операцій, у тому числі у сільській місцевості та у віддалених територіях
    • Створення умов для розвитку віддалених каналів продажу фінансових послуг, у тому числі відкриття рахунків дистанційним способом
  • Посилення захисту прав споживачів фінансових послуг
    • Розроблення та впровадження регулювання ринкової поведінки учасників фінансового сектору
    • Забезпечення прозорості інформації щодо фінансових послуг та продуктів
    • Захист вкладників та інвесторів  
  • Підвищення рівня фінансової грамотності населення
    • Проведення інформаційно-освітніх заходів для різних цільових аудиторій
    • Розробка рамок компетентностей з фінансової грамотності
Стратегічний напрям 4. Розвиток фінансових ринків
  • Сприяння розвитку ринків небанківських фінансових послуг
    • Дерегуляція ринків небанківських фінансових послуг (крім ринку цінних паперів) з низьким рівнем ризиків
    • Розвиток ринку страхових послуг
    • Розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу
    • Розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій з кредитними спілками
    • Підвищення захисту довірителів фондів фінансування будівництва (ФФБ)
    • Забезпечення податкового стимулювання та гармонізація системи оподаткування інструментів фінансового сектору
    • Впровадження комплексної оцінки конкурентоспроможності ринків банківських і небанківських фінансових послуг України 
    • Розвиток індустрії кредитних історій
  • Ефективна інфраструктура ринків капіталу
    • Удосконалення розрахункової та клірингової інфраструктури ринків капіталу та організованих товарних ринків
    • Поступове впровадження міжнародних стандартів функціонування інфраструктури ринків капіталу, зокрема вимог CSDR, EMIR, MIFIR, MIFID ІІ, PFMI
    • Забезпечення модернізації, консолідації і розвитку біржової та депозитарної інфраструктури ринків капіталу та організованих товарних ринків
    • Забезпечення розвитку інституту посередників небанківського фінансового сектору
    • Забезпечення розвитку інституту рейтингових агентств
  • Створення ліквідних ринків фінансових інструментів та механізмів/інструментів зниження ризиків здійснення фінансових операцій
    • Упровадження нових та розвиток наявних фінансових інструментів
    • Створення ліквідних ринків фінансових інструментів та механізмів/інструментів зниження ризиків здійснення фінансових операцій
    • Запровадження інституту та розвиток ринку сек’юритизації активів
  • Інтеграція фінансового ринку України в світовий фінансовий простір
    • Сприяння торгівлі фінансовими інструментами, номінованими в гривні, на міжнародних ринках
    • Інтеграція фінансового ринку України в європейський фінансовий простір та розширення міжнародної співпраці
    • Гармонізація законодавства України із законодавством ЄС щодо проведення операцій з банківськими металами
Стратегічний напрям 5. Інноваційний розвиток
  • Розвиток відкритої архітектури фінансового ринку та оверсайту
    • Адаптація положень вітчизняного законодавства з питань платіжних послуг до вимог актів ЄС
    • Упровадження нових стандартів та форматів платежів (ISO 20022)
    • Стимулювання розвитку нових технологій для здійснення платежів та переказів коштів
    • Розвиток НПС "ПРОСТІР"
  • Забезпечення розвитку ринку FinTech, цифрових технологій та платформ регуляторів
    • Забезпечення розвитку цифрових технологій, комп’ютерного проєктування, аналізу big data, blockchain, автоматизації, роботизації і використання штучного інтелекту
    • Вивчення можливості випуску цифрової валюти центрального банку е-гривня 
    • Забезпечення посилення кібербезпеки
  • Забезпечення розвитку SupTech&RegTech
    • Стимулювання впровадження інноваційних технологій у комплаєнс
    • Запровадження інноваційних інструментів обміну даними між НБУ, іншими державними установами та учасниками фінансового ринку
    • Сприяння використанню новітніх ІТ-технологій регуляторами
    • Удосконалення розкриття інформації на основі стандартів звітності в електронному вигляді
  • Розвиток цифрової економіки
    • Розширення доступу учасників ринку до публічних реєстрів
    • Розвиток системи віддаленої ідентифікації BankID НБУ та онлайн-сервісів фінансових послуг
    • Впровадження системи дистанційного укладення правочинів у сферах накопичувального пенсійного забезпечення та спільного інвестування
    • Розвиток та використання хмарних технологій, розвиток ІТ-інфраструктури
    • Поширення застосування безпаперових технологій

 

Реалізація Стратегії здійснюється через виконання окремих заходів (проектів), передбачених дорожньою картою Стратегії, відповідно до принципів проектного менеджменту. З метою координації та моніторингу виконання заходів створено Комітет з фінансового розвитку зі залученням до його роботи керівників регуляторів, Міністерства фінансів, ФГВФО, професійних об’єднань учасників ринку. Оновлення Стратегії відбувається за рішенням Комітету з фінансового розвитку.