Щокварталу Національний банк робить економічний прогноз і публікує його в Інфляційному звіті. Звіт містить багато корисної інформації, але призначений він здебільшого для фахівців. Ця сторінка створена для того, щоб кожен міг легко дізнатися про головні економічні події та бачення НБУ стосовно майбутнього розвитку економіки України.
Як почувається економіка?
У минулому році відновлення економіки тривало, хоча й сповільнилося через напружену ситуацію на фронті, збільшення кількості російських повітряних атак та пов'язаний з цим дефіцит електроенергії, а також гірші врожаї. За оцінками НБУ, у 2024 році реальний ВВП України зріс на 3,4%. Такого результату вдалося досягти завдяки незламності ЗСУ, стійкості бізнесу та населення, збереженню значної міжнародної підтримки й державним заходам із відбудови інфраструктури та соціального захисту.
Основними чинниками, що стримують економіку, й надалі залишаються наслідки війни: руйнування критичної інфраструктури, виробництв, а також брак працівників на підприємствах через міграційні та мобілізаційні процеси. Попри такі складнощі, НБУ очікує, що у 2025–2027 роках економіка зростатиме приблизно на 4% щорічно. Подальшому відновленню сприятиме як очікуване нарощування врожаїв, так і зростання інвестицій у відбудову України, у тому числі з боку приватного бізнесу та іноземних інвесторів.
Міжнародна підтримка залишиться важливою опорою відновлення України. Наразі очікується, що у 2025 році Україна отримає понад 38 млрд дол. США зовнішньої підтримки, а наступного року – 25 млрд дол. США. Водночас ці суми можуть бути й значно більшими в разі передавання знерухомлених російських активів на користь України. Значний поштовх українській економіці може дати також пришвидшення євроінтеграції. Подальше наближення України до вступу в ЄС посилюватиме інтерес міжнародного бізнесу до нашої країни.
Що з робочими місцями та зарплатами?
Ситуація на ринку праці залишається досить напруженою через брак працівників. Причина цього – міграційні та мобілізаційні процеси, зумовлені війною. Хоча кількість резюме на сайтах із працевлаштування зросла, нестача робітників згідно з опитуваннями підприємств досі є головною перешкодою для їхньої діяльності.
Досить часто підприємства стикаються також із тим, що претенденти на їх вакансії відгукуються, але їх компетенції не відповідають затребуваному рівню. Натомість у районах, розташованих близько до зони бойових дій, є інша проблема – знайти вакансії важче. Тому рівень безробіття за регіонами нерівномірний і є значно вищим у прифронтових районах. Така ситуація, звісно, теж негативно впливає на економіку.
Водночас висока конкуренція бізнесу за робітників стимулює подальше зростання зарплат. Так, вже наприкінці минулого року реальні зарплати в підприємствах різних видів діяльності були переважно більшими, ніж до повномасштабного вторгнення. Темпи зростання зарплат випереджають інфляцію, тобто з надлишком компенсують зростання цін на товари та послуги. НБУ очікує, що у 2025–2027 роках реальні зарплати теж зростатимуть – на 3–4% на рік.
Що з цінами?
За минулий рік споживчі ціни зросли на 12%. Основною причиною посилення інфляційного тиску було подорожчання продуктів харчування внаслідок гірших урожаїв. Війна, звісно, також впливала на ціни. Зокрема, через російські атаки на енергетичну інфраструктуру збільшилися витрати бізнесу на електроенергію. А мобілізаційні процеси призвели до суттєвіших витрат бізнесу на пошук працівників та оплату праці. Позначилося на цінах і послаблення курсу гривні.
Ціни на різні товари та послуги змінювалися по-різному. Наприклад, найвідчутніше подорожчали овочі, суттєво зросли ціни на борошно, крупи, молочну продукцію, окремі фрукти. Також помітно подорожчали цигарки через подальше підвищення акцизів. Водночас незмінними залишилися тарифи на опалення, газ і гарячу воду. Ціни на одяг і взуття також не зазнали суттєвих змін і подекуди були навіть нижчими, ніж рік тому.
Висока інфляція не затримається надовго й уже влітку почне сповільнюватися. Очікуване зростання врожаїв допоможе загальмувати подорожчання продуктів харчування. Зі свого боку НБУ підтримуватиме стійку ситуацію на валютному ринку та забезпечуватиме захист гривневих заощаджень від інфляційного знецінення. Усе це разом допоможе розвернути інфляцію до стійкого сповільнення. НБУ очікує, що інфляція знизиться до 8,4% у 2025 році та до цілі 5% – у 2026 році.
Як захистити заощадження від інфляції?
Щоб інфляція не "з’їла" гривневі заощадження громадян, НБУ підвищив облікову ставку до 14,5%. Це допомогло зупинити тенденцію зниження ставок за депозитами. Деякі банки навіть підвищили ставки за строковими вкладами населення. Наразі чимало банків пропонують за своїми депозитами 15% річних і більше (після оподаткування – близько 12%). Ставки за державними облігаціями (ОВДП), які можна придбати через застосунки банків та брокерів, становлять 15–16%, а доходи від ОВДП не оподатковуються.
НБУ також забезпечує стійку ситуацію на валютному ринку. Упродовж останніх місяців курс гривні коливався незначно, причому в обидва боки: як послаблювався, так і зміцнювався. Через наслідки війни валютний ринок функціонує в умовах дефіциту валюти. Він покривається з міжнародних резервів, які в свою чергу поповнюються допомогою партнерів. У періоди, коли такий дефіцит знижується, курс гривні укріплюється, і навпаки.
Завдяки зовнішній допомозі НБУ має рекордний рівень міжнародних резервів (майже 44 млрд дол. США на початку року), тому зберігає високу здатність і надалі забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку.
У результаті довіра до гривні зберігається. Громадяни й надалі вкладають гроші в гривневі строкові депозити в банках, а також допомагають фінансувати державний бюджет інвестиціями в державні облігації. Ураховуючи очікуване сповільнення інфляції у 2025 році, поточна дохідність банківських депозитів і ОВДП має забезпечити достатній захист гривневих заощаджень від інфляції.