Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. Збереження м’якої монетарної політики спрямоване на підтримку економічного відновлення і досягнення цілі з інфляції
У вересні інфляція залишалася нижчою цільового діапазону 5%+/-1 в.п. Унаслідок збільшення пропозиції продуктів харчування темпи зростання споживчих цін сповільнилися до 2,3% у річному вимірі. Цей фактор нейтралізував зворотний тиск на ціни з боку інших чинників: послаблення гривні, подорожчання енергоносіїв, відновлення економічної активності та споживчого попиту.
Утім, такий баланс різноспрямованих факторів є тимчасовим. За попередніми даними онлайн-моніторингу цін Національним банком, у жовтні інфляція дещо прискорилася. Попри незначний ефект відображення девальвації в цінах, інфляційні очікування бізнесу й населення продовжили погіршуватися. Водночас індекс споживчих настроїв покращився.
Інфляція досягне нижньої межі цільового діапазону 5% ± 1 в. п. наприкінці 2020 року й надалі прискорюватиметься
З огляду на слабку динаміку споживчих цін у III кварталі Національний банк переглянув річний прогноз інфляції у бік зменшення – до 4,1%. Прискорення зростання цін наприкінці цього року зумовлюватиметься насамперед подальшим відновленням економічної активності на тлі збереження м’якої монетарної та фіскальної політики, а також подорожчанням енергоносіїв. Низька база порівняння минулого року також матиме помітний статистичний ефект для обрахунку темпів річної інфляції.
У 2021 році зростання споживчих цін пришвидшиться до 6,5% під впливом пожвавлення економіки, ефекту від цьогорічного послаблення гривні, а також значного підвищення мінімальної зарплати, що сприятиме внутрішньому попиту. Втім, вихід за верхню межу цільового діапазону буде тимчасовим. Національний банк допускає короткочасне відхилення інфляції від цілі, щоб економіка швидше повернулася на шлях стійкого зростання. Водночас Національний банк застосує монетарний інструментарій для повернення інфляції в 2022 році в цільовий діапазон.
Українська економіка скоротиться на 6% у 2020 році, однак у наступні роки повернеться до зростання на рівні близько 4%
Прогноз ВВП на поточний рік залишається незмінним. Скорочення економіки за підсумками року є наслідком насамперед складного для бізнесу II кварталу, в якому застосовувалися найжорсткіші карантинні обмеження. Водночас ділова активність помітно пожвавилася в умовах поступового пом’якшення обмежень. Відновлення споживчого та інвестиційного попиту в другому півріччі компенсуватимуть гірший урожай аграрного сектору та менший фіскальний імпульс.
Основним драйвером росту ВВП на рівні 4% у 2021—2022 рр. залишатиметься приватне споживання. Економічне зростання підтримають фіскальні стимули, м’яка монетарна політика та відновлення зовнішнього попиту. Важливою передумовою такого сценарію є відсутність у майбутньому жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі.
Після повернення економіки до сталого зростання потреба в значних фіскальних стимулах з боку держави знизиться. Це сприятиме поступовому скороченню дефіциту державного бюджету до рівня близько 3% ВВП у 2022 році. Державний та гарантований державою борг, який цього року зріс до 63% ВВП, надалі буде знижуватися на 2–3 в.п. щороку. Цьому сприятимуть зростання економіки, виважена фіскальна політика та помірна волатильність обмінного курсу.
Поточний рахунок платіжного балансу в 2020 році буде зведено з профіцитом близько 3% ВВП, утім в наступні роки він знову повернеться до дефіциту
Коронакриза суттєво здешевила енергоносії, знизила попит українців на імпортні товари і подорожі за кордон, а також попит бізнесу на інвестиційну продукцію. Водночас зовнішня кон’юнктура для основних українських товарів була сприятливою. У результаті темпи падіння експорту за підсумками року будуть значно нижчими за імпорт. Це й зумовить формування профіциту поточного рахунку.
Відновлення економіки супроводжується розширенням як споживчого, так і інвестиційного імпорту, що було помітним вже в III кварталі цього року. Пожвавлення світової економіки також стимулює подорожчання енергоносіїв. Водночас Україна отримуватиме менші доходи від транзиту газу як цього, так і наступного року. Сукупність цих факторів зумовить повернення поточного рахунку платіжного балансу до дефіциту. У 2021 році він становитиме близько 2% ВВП, а у 2022 році зросте до 5% ВВП.
Основним припущенням, яке Правління Національного банку бере до уваги, залишається продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом
Співпраця з Фондом є базовою передумовою для повноцінного фінансування дефіциту державного бюджету. Інший важливий пункт – отримання пов’язаного з програмою МВФ фінансування від міжнародних партнерів. Ця підтримка необхідна для найшвидшого відновлення української економіки.
Натомість значне відтермінування або призупинення виконання зобов’язань перед МВФ може не тільки сповільнити економічне відновлення, але й суттєво погіршити інфляційні та девальваційні очікування.
Результативний діалог з міжнародними партнерами є запорукою для збереження макрофінансової стабільності. Співпраця з МВФ дасть змогу й надалі виконувати зовнішні зобов’язання України і збільшити її міжнародні резерви до 29—30 млрд дол. США у наступних роках.
Ключовим ризиком для макрофінансової стабільності, як і раніше, є триваліший термін і поглиблення пандемії коронавірусу та посилення карантинних заходів
Актуальними залишаються також інші ризики:
- негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;
- ескалація військового конфлікту на сході країни чи її кордонах;
- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.
З огляду на існуючий баланс ризиків та очікуваний вихід інфляції за межі цільового діапазону в 2021 році Правління Національного банку вирішило зберегти облікову ставку на рівні 6%.
В умовах високого рівня невизначеності монетарна політика Національного банку надалі залежатиме насамперед від розвитку епідемічної ситуації та затверджених параметрів бюджетної політики
Якщо пожвавлення внутрішнього попиту та ділової активності виявиться нестійким унаслідок збільшення захворюваності, Національний банк зможе підтримати економіку подальшим зниженням облікової ставки. Водночас Національний банк також готовий підвищити облікову ставку в 2021 році в разі посилення інфляційного тиску. Баланс між стимулюванням економіки і підтриманням помірної інфляції буде зберігатися і надалі. Вагомим фактором для рішень Національного банку стануть затверджені параметри фіскальної підтримки економіки, яка передбачається значною й у наступному році.
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опубліковано в Інфляційному звіті 29 жовтня 2020 року.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 2 листопада 2020 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 10 грудня 2020 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
Збереження облікової ставки на рівні 6% ухвалене рішенням Правління Національного банку України від 22 жовтня 2020 року № 658-рш "Про розмір облікової ставки".