Просто про економіку (на основі матеріалів Інфляційного звіту за жовтень 2024 року)

Як почувається економіка?

Попри війну та гірші цьогорічні врожаї, економіка України надалі відновлюється. Російські атаки на енергетику влітку дещо сповільнили економічне зростання, але не змогли його зупинити. Завдяки швидким ремонтам, імпорту електроенергії з інших країн і розвитку власної генерації Україні вдалося уникнути найгірших сценаріїв. Держава, бізнес і населення швидко адаптуються до нових викликів, і це сильно допомагає триматися економіці на плаву.

Важливою опорою для економіки залишається й міжнародна підтримка. Очікується, що у 2024 році міжнародні партнери нададуть Україні більше 41 млрд дол. США. Завдяки цим коштам уряд фінансує соціальні видатки (пенсії, зарплати освітянам, медикам, різні види допомог тощо) та проєкти відновлення. Це, зі свого боку, підтримує попит населення на товари й послуги та спонукає бізнес вкладати кошти у свої проєкти.

НБУ очікує що цього року економіка зросте на 4%. У наступних роках економічне зростання може бути навіть трішки більшим. Цьому й надалі сприятимуть значні витрати бюджету на соціальні програми, проєкти відбудови та, звісно, обороноздатність, зокрема й розвиток оборонної промисловості. До того ж очікується пожвавлення світової економіки, а це збільшить попит інших країн на українські товари. Подальшому відновленню має посприяти й активна євроінтеграція України.

Звісно, розвиток ситуації сильно залежить від того, яку підтримку надаватимуть міжнародні партнери. НБУ очікує, що ця підтримка зберігатиметься. Зокрема, наступного року прогнозується отримання фінансової допомоги на понад 38 млрд дол. США.  Україна почне отримувати, зокрема, й кошти від «знерухомлених» активів росії в західних країнах. За оцінками НБУ, цих коштів має вистачити для нагальних потреб держави.

Що з робочими місцями та зарплатами?

Опитування підприємств свідчать про гостру нестачу працівників через міграцію та мобілізацію до війська. Кількість вакансій, які пропонує бізнес, стабільно зростає. Це особливо помітно в таких містах, як Київ, Львів і Дніпро. Водночас знайти кваліфікованих працівників доволі складно. На брак робочих рук скаржаться підприємства різних видів діяльності. Але найбільше не вистачає фахівців робітничих спеціальностей, а також працівників сфери обслуговування та роздрібної торгівлі.

Через нестачу кадрів конкуренція бізнесу за фахівців дедалі зростає, що відображається в подальшому збільшенні зарплат. За останніми даними, влітку середні зарплати були приблизно на 22% більшими, ніж рік тому. Такі темпи підвищення зарплат значно випереджають інфляцію, тобто з надлишком компенсують зростання цін на товари та послуги.

Ураховуючи вплив війни, значний дефіцит кадрів зберігатиметься ще тривалий час. З одного боку, – це означатиме, що зарплати й надалі зростатимуть доволі швидко, з іншого – нестача робочих рук гальмує розвиток економіки та зумовлює вищу інфляцію. Проблема дефіциту кадрів слабшатиме в міру поліпшення безпекової ситуації, зокрема завдяки як поступовому поверненню мігрантів в Україну, так і демобілізованих до цивільного життя.

Що з цінами?

Упродовж останніх місяців споживчі ціни зростали, хоча така тенденція й була очікуваною. Зокрема, в жовтні інфляція сягнула 9,7% у річному вимірі. Звісно, це є усередненим показником, адже ціни на різні товари та послуги змінювалися по-різному. Деякі дорожчали швидше (наприклад, молочні продукти та овочі), деякі – повільніше (крупи та курятина), а ціни на деякі товари та послуги не змінилися (тарифи на газ і опалення) або були навіть трішки нижчими, ніж торік (свинина, цукор, одяг і взуття).

Зростання інфляції має кілька пояснень. Зокрема, цього року були гірші врожаї. В результаті швидше дорожчали продукти харчування. Крім того, на ціни значно впливає війна. Так, через пошкодження енергетичних об’єктів подорожчала електроенергія. А через дефіцит робочих рук бізнес частіше підвищує зарплати, що призводить до збільшення собівартості виробництва і зростання цін. Позначилося на цінах і певне послаблення курсу гривні.

Однак вже навесні наступного року інфляція почне знижуватися. Для цього НБУ вживатиме різні заходи, у тому числі підтримуватиме стійку ситуацію на валютному ринку, не допускаючи сильних коливань курсу гривні. Сповільненню інфляції мають посприяти підвищення врожаїв, очікуване зниження цін на енергоносії у світі, зокрема нафту, та поліпшення ситуації в енергосекторі. З урахуванням цього НБУ прогнозує, що наступного року інфляція становитиме близько 7%, а далі знизиться до цільового значення 5%.

Як захистити заощадження від інфляції та чи можливо взяти кредит?

Щоб підтримувати інтерес громадян до гривневих заощаджень, НБУ з липня припинив зниження облікової ставкиІнструмент, за допомогою якого НБУ впливає на інфляцію. За ставками, близькими для облікової, НБУ здійснює операції з банками. Тому, коли НБУ змінює облікову ставку, банки поступово коригують ставки за своїми депозитами та кредитами. Відповідно це впливає на рішення про споживання та заощадження. та утримує її на рівні 13%. Це стримує банки від зниження ставок за депозитами у гривні. НБУ також забезпечує стійку ситуацію на валютному ринку. Упродовж останніх місяців НБУ збільшив продаж валюти з резервів, щоб курс гривні не коливався надмірно. Міжнародні резерви України залишаються на високому рівні (36,6 млрд дол. США наприкінці жовтня), тож НБУ зможе й надалі підтримувати контрольовану ситуацію на валютному ринку.

З огляду на це українці продовжують вкладати значну частину заощаджень у гривневі депозити та державні облігації (ОВДП). Обсяги таких вкладень упродовж останніх місяців стабільно зростали. Наразі банківські вклади в національній валюті приносять у середньому більше 10% після вирахування податків, а інвестиції в ОВДП, які звільнені від оподаткування, – від 13% і більше. Така дохідність забезпечує захист заощаджень від інфляційного знецінення.

Водночас банки не тільки залучають депозити, але й нарощують кредитування. Чимало кредитів видано на підтримку промисловості та енергетики. Зростали й кредити населенню: як на купівлю товарів і послуг, так і іпотечні – на купівлю житла. Пожвавлення кредитування є важливим для подальшого відновлення економіки.